Засоби забезпечення логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку

  Проблема логіко-математичного розвитку дітей на сучасному етапі дошкільного дитинства набуває все більшого значення. Це пояснюється позитивним впливом цього процесу на розвиток психічних функцій дитини, вирішення загальних завдань усебічного гармонійного розвитку особистості в дитячому віці. Сформоване логіко-математичне мислення допомагає сучасній дитині аналізувати різноманітні процеси, приймати рішення не лише згідно з чітко розробленими алгоритмами, але й коригувати власні дії у змінних умовах життя.

   Як зазначено в Базовому компоненті дошкільної освіти України, для розвитку логіко-математичних умінь важливим є забезпечення розвитку дитини в освітньому середовищі. Вихователю слід якомога частіше залучати дітей до організації оточуючого середовища, цікавитися їх думкою щодо наступних дій по його зміні, долучати дітей до самого процесу змін.

    К.Й. Крутій у своїх дослідженнях визначила моделі міні-середовищ груп для молодшого і старшого дошкільного віку. Кожне міні-середовище складається з певних куточків – осередків, які стимулюють самостійність і саморозвиток. Фахівцям з дошкільної освіти слід уважно ставитися до планування осередків. Невеликі за розміром, вони дають можливість дітям грати невеликими підгрупами, вільно спілкуватися з педагогом.

   Освітнє середовище групи за К.Й. Крутій передбачає єдність декількох осередків: пізнавального, художньо-перетворювального, фізкультурно-оздоровчого, комунікативного та емоційно-рефлексивного. Саме у єдності цих основних компонентів освітнє середовище буде основою для логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, розвитку узагальнених способів розумової діяльності що є важливим підґрунтям формування у них життєвої компетентності.

    Розглянемо значення кожного осередку освітнього середовища у контексті логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.

    Найбільш продуктивним для збагачення дітей дошкільного віку елементарними логіко-математичними уявленнями є пізнавальний осередок освітнього середовища. До нього належить: правильна позитивна мотивація, вся навчально-розвивальна діяльність педагога та продуктивна діяльність дошкільників.

  Для логіко-математичного розвитку в художньо-перетворювальному осередку особливо цінними будуть театралізована діяльність та сюжетно-рольові ігри. Організовуючи театралізовану діяльність, вихователь має продумати наступні положення: визначити, які логіко-математичні вміння і навички будуть формуватися в дітей у процесі театралізованої діяльності або під час сюжетно-рольової гри; чітко сформулювати виховні завдання гри (виховання вольових якостей, почуття довіри, взаємодопомоги, дружби, уміння підкорювати свої власні інтереси інтересам дітей групи); дібрати доцільний дидактичний матеріал.

   Під час виконання фізично-оздоровчих вправ дитиною, педагог може одночасно організовувати процес логіко-математичного розвитку за допомогою різноманітного обладнання: м’ячів різного розміру і кольору, обручів, кеглів тощо ─ з метою тренування таких логічних процесів як серіації, класифікації, узагальнення, вправляння у рахуванні предметів; обладнання для тренування влучності – з метою розвитку орієнтування у просторі; поєднання різних форм шикування та перешиковування ─ з метою вправляння швидкої реакції.

   Комунікативний осередок як частина освітнього середовища дітей дошкільного віку допоможе дитині отримувати точні, структуровані логіко-математичні знання, зацікавить її у подальшому навчанні, створить достатню мотивацію для самостійного навчання.

   Не менш важливим є осередок емоційно-рефлексивної активності У контексті логіко-математичного розвитку педагог повинен навчати дитину фіксувати увагу на тому, як вона розмірковує і як вчиняє, до чого це призводить, виховувати свідоме ставлення до своїх дій, стимулювати бажання самостійно виводити логічні судження з приводу своїх вчинків, робити власні припущення.

    Сучасний педагог повинен допомагати, полегшувати, сприяти, створювати умови для самостійного логіко-математичного розвитку, перетворюючись із вчителя у партнера.

   З огляду на вищезазначене, відбуваються зміни в освітньому процесі дошкільного закладу. Перш за все, надання пріоритету заняттям інтегрованого типу односпрямованим предметним заняттям.

   Основною формою навчання дітей дошкільного віку було і залишається заняття. Сучасне заняття зберігає самобутність та специфіку дошкільного дитинства, зорієнтоване на розуміння його як цікавого, змістовного, корисного для розвитку проведення часу На заняттях з розвитку елементарних логіко-математичних уявлень в значно більшій мірі, ніж на інших, інтенсивно розвивається кмітливість, здатність до абстрагування, виробляється лаконічна і точна мова. Вихователь повинен ретельно підходити до організації занять з формування елементарних логіко-математичних уявлень. У межах одного заняття необхідно не тільки займатися з дітьми засвоєнням навиків рахунку, вирішенням і складанням простих арифметичних завдань, але і знайомити їх з геометричними формами, поняттям множини, вчити орієнтуватися в часі і просторі. Педагогу доцільно залучати дітей на інтегрованих заняттях до активних форм роботи, оскільки вони є сприятливим фактором для логіко-математичного розвитку. Тому пелагогу слід звернути увагу на різноманітність методів і прийомів, які доцільно використовувати під час занять. Наприклад: наочне моделювання як засіб розвитку в дітей наочно-схематичного мислення; відповідний добір дидактичного матеріалу; дидактичні ігри логіко-математичної спрямованості; забезпечення емоційно-позитивного середовища під час занять. Крім того, педагогу необхідно добре знати індивідуальні особливості дітей, відношення їх до таких занять, рівень їх логіко-математичного розвитку і ступінь розуміння ними нового матеріалу.

   Змістове наповнення занять важливо тісно пов’язувати з реальним повсякденним життям. Завдання вихователя – створити під час заняття відповідні умови включення всіх дітей в активне і систематичне засвоєння програмного матеріалу.

   Індивідуальний підхід в проведенні занять з розвитку елементарних логіко-математичних уявлень дасть змогу вихователю не тільки допомогти дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх інтерес, забезпечити активну участь всіх дітей в загальній роботі, що веде за собою розвиток їх розумових здібностей, уваги, попереджує інтелектуальну пасивність.

   Згідно Базового компонента дошкільної освіти в Україні, вихователь повинен організовувати процес логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку не лише на спеціалізованих заняттях, а й протягом всієї життєдіяльності дитини у дошкільному закладі . Тому доцільно залучати дітей до інших активних форм роботи, які сприятимуть логіко-математичному розвитку в повсякденному житті.

   Таким чином, з огляду змін, що відбулися останнім часом у дошкільній освіті, сучасним педагогам  дошкільної освіти слід враховувати нові тенденції при організації логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. А саме: впровадження поняття «освітнє середовище групи»; зміна позиції педагога в освітньому процесі з суб’єкт-об’єктного на суб’єкт-суб’єктне; перегляд та оновлення традиційних форм роботи з дошкільниками; застосування таких актуальних форми роботи як конструювання, пошуково-дослідницька діяльність, логічні вправи та ігри;

  Результатом врахування вихователем сучасних тенденцій з логіко-математичного розвитку стане вдосконалення логіко-математичних знань; посилення характеру рефлексії навчально-виховного процесу; розширення відкритості навчально-виховного процесу шляхом взаємодії різних компонентів освітнього середовищ.

  Вікові особливості  логіко-математичного розвитку старших дошкільнят

Забезпечення логіко – математичного розвитку дітей в  програмі визначено коло питань, а саме:

 1. Роль вихователя у логіко-математичному розвитку дітей полягає у створенні умов, за яких можливо надавати допомогу дитині розкрити свій потенціал, навчити її самостійно пізнавати світ, бо основним чинником розвитку дитини є її власна діяльність.

 2. Важливим є не результат пізнавальної діяльності дитини, а процес її здійснення. Тому, що від цього процесу залежить усвідомленість отриманих знань в ході самостійної пізнавальної діяльності.

 3. Забезпечення логіко-математичну розвитку дітей, вимагає формування і розвивитку у дітей уміння здійснювати і математичні, і логічні операції.

Висновок: вихователь має бути добре обізнаним з математичними і логічними операціями, якими мають опанувати діти дошкільного віку.

 Математичні операції: операції з множинами, величинами, фігурами, орієнтація у просторі, лічба, операції з числами, обчислювання, вимірювання.

 Логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, доведення, серіація, причинно – наслідкові зв’язки, узагальнення, абстрагування.

    Логічний і математичний компоненти взаємозалежні оскільки математичні знання засвоюються за допомогою логічних прийомів. Тільки правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко – математичного розвитку дітей. Бо кожне логіко – математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі дітей. Тому, в роботі з логіко – математичного розвитку вихованців, необхідно враховувати послідовність засвоєння ними логічних операцій.

   Більша частина математичних операцій здійснюється в кожній віковій групі. Головне при їх виконанні враховувати вікові можливості (послідовність засвоєння логічних операцій) та додержуватись дидактичних принципів: поетапності, послідовності, системності, доступності. Наприклад, ознайомлення з трикутником доцільно проводити в середній групі, а не в молодшій, адже дітям молодшої групи ще недоступні такі логічні операції як доведення та поняття зв’язку.

   Забезпечує виконання всіх принципів дидактики в процесі організації логіко-математичного розвитку дітей, додержання певних алгоритмів.

 Алгоритм – це точне прописання послідовності дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Алгоритми формування у дошкільників уявлень про множини і числа; навчання порядковій лічбі; знайомства з геометричними фігурами подано нижче.

Алгоритм формування у дошкільнят  уявлень про множини і числа.

 1. Навчання оперувати поняттями «один», «багато»;

 2. Порівняння груп предметів, оперування поняттями «багато», «мало», «один»;

 3. Навчання прийому накладання і порівняння таким чином множин рівнозначної потужності, введення понять «стільки ж скільки», «порівну»;

 4. Порівняння множин різних потужностей способом накладання. Визначення чого більше, чого менше, чому;

 5. Ознайомлення з порівнянням множин способом прикладання;

 6. Уточнення як можна зрівняти множини (прибрати зайвий предмет, або добавити ще один у меншу множину);

 7. Лічба предметів в рівно потужних множинах, закріплення понять «стільки ж скільки», «порівну»;

 8. Добавити предмет до однієї з рівно потужних множин і порівняти множини;

 9. Дати дітям зразок лічби утвореної множини, виділяючи голосом нове число, підкреслити, що утворилося нове число;

 10. Уточнити як отримали нове число;

 11. Порівняти нове число із попереднім;

 12. Повторити з дітьми лічбу до нового числа.

Алгоритм навчання порядковій лічбі.

 1. Виставити 5 однакових предметів, запропонувати порахувати;

 2. Замінити перший предмет і запитати котрий цей предмет;

 3. Таким же чином познайомити дітей з іншими числівниками: другий, третій, четвертий, п’ятий;

 4. Вправляти в порядковій лічбі на різних предметах;

 5. Показати зв'язок кількісної і порядкової лічби.

Алгоритм знайомства з геометричними фігурами.

 1. Показати геометричну фігуру і назвати її;

 2. Запропонувати дітям назвати фігуру;

 3. Запропонувати знайти таку фігуру серед інших фігур;

 4. Обстежити фігуру за допомогою усіх аналізаторів;

 5. Назвати ознаки геометричної фігури;

 6. Порівняти її з іншою, вже знайомою фігурою;

 7. Виконати практичні дії з цією фігурою (представленою у різних розмірах і кольорах).

   Існує методика введення дітей в світ логіко – математичних уявлень з допомогою спеціальної серії навчаючих логіко – математичних ігор. В цих іграх моделюються такі логічні і математичні конструкції, розв’язуються такі задачі, які сприяють прискоренню формування і розвитку у дітей простих логічних структур мислення і математичних уявлень. Для цих ігор використовуються «Логічні блоки», які розробив угорський психолог З. Дьєнеш. Логічні блоки складаються із 24 геометричних фігур, що вирізняються кольором (трьох кольорів), формою (круги, квадрати, трикутники, прямокутники), розміром (великі – малі фігури). На початку слід ознайомити дітей з цими блоками, пропонуючи їм прості завдання. Використовуючи логічні блоки Дьєнеша можна розробити цілий ряд дидактичних ігор і вправ для дітей кожної вікової групи. Наприклад д/ігри: «Намисто», «Відшукай», «Так чи ні», «Обручі». Хід цих ігор в кожній віковій групі однаковий, але зміст і складність завдань різні. Усі логіко – математичні ігри треба розглядати як певну систему з поступовим ускладненням завдань.

     Із блоками Дьєнеша можна конструювати багато розвиваючих логіко – математичних ігор. Для одного з варіантів цих ігор пропонуються таблиці із «кодами», в яких геометричні фігури та їхні властивості умовно позначенні (кодами). Відповідно до поданих в таблицях «кодів», діти мають заповнити клітинки таблиці геометричними фігурами.

    Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням. Зразок гри із запереченнями: На цьому кораблі попливуть у подорож де-які

 з цих «геометричних чоловічків”, їх прийшли проводжати у далеку путь усі родичі. Хто ж з них попливе на кораблі? Щоб визначити це, треба звернути увагу на ось ці «закодовані» позначення. То які чоловічки мають зайняти свої місця на кораблі? (не круглі і не жовті). Такі фігури є у вас на столах, відберіть ті, що можуть бути на цьому кораблі і покладіть їх перед собою, щоб чоловічки побачили, чи вгадали ви хто з них відправиться у подорож на кораблі.

   На основі логіко – математичних ігор побудована інноваційна педагогічна технологія курс «Логіки світу» І. Стеценко.

  В роботі з логіко – математичного розвитку дошкільнят важливо, щоб кожна гра приносила дітям не тільки радість і задоволення, а ще й користь. Щоб граючись вони розвивались і навчались.